Вишиванка – символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка – дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Вишиванка – писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Вишиванка – біль на п`єдесталі,
Слава, воля, єдність, віра – ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь –
В плетиві надії, мрії злато,
Загойдалась пісня поколіннь.
Колисанки не забудь, дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.
13 Травня 1989
Вишиванка - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2015
Свидетельство о публикации №115052105791
Свидетельство о публикации №115052105791
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.