кафедра Голгофи
За гріх, за злість, за гордість в білій тозі,
небесний Батько, не земний понтифік,
йому із мертвими іти не по дорозі.
Біблійні образи затьмарені й забуті,,
церковні друзі, вже давно не друзі,
скували помисли, замішані в отруті,
а центр буття давно уже у пузі.
Не з кафедр лЮдських філософської сваволі,
які завжди ведуть до катастрофи,
одна надія в цій земній юдолі,
та що звіщається із кафедри Голгофи.
Свидетельство о публикации №115052105103