Буду я вставать із сонечком раненько
І дивитись на село, на село рідненьке,
Як красиво навкруги, як цвітуть садочки,
Як спішать на працю в поле наші сини й дочки.
Вже і череда пішла на траву в світанку,
Напоївши молочком діточок із ранку.
Ось проснулося село, задзвініли коси,
Сіно треба готувать, пока блещуть роси.
Просим дощика у Бога, щоб чекать врожаю,
Бо що таке голодовка я з дитинства знаю.
Уже заслабло моє село, не хватає сили,
Молоді повиїджали, інші постаріли.
Жто в селі вже одружився, хто вже розлучився,
Хто в селі вже народився, а хто помирає,
І на ранок все село про це усе знає.
Десь співають пітушки, десь ревуть телята,
І спішать всі хозяйки, бо робота не почата.
Ось таке моє село із краю до краю
І як жити без села, взагалі не знаю.
Мое село
© Copyright: Галина Мокряк, 2015
Свидетельство о публикации №115052104811
Свидетельство о публикации №115052104811
Рецензии