І знову, рідна Україна,
Як фенікс, з попелу востане.
Вже в котре віра, щира ВІРА,
По вуглях босими ногами,
Пройде свій шлях. І знайде Воля,
Того, хто гнув нещадно спину,
Того, хто дихав рідним словом,
Того...хто в тім шляху не згинув.
І знайде щастя Україна!
Воля і Віра все здолають.
І розігнеться людська спина!
(Вже люті кайдани спадають...)
І буде квітнуть Україна!
Дитячий сміх знов пролунає!
Вона ж бо, матінка єдина,
Своїх захисників вітає!
Підхопить вільний вітер Волі,
Єдиний подих УКРАЇНЦІВ,
Згинуть навіки „поля бою”,
Але герої не загинуть!
На Закарпатті та Волині
Лиш пролуна „Героям Слава!”
А в Севастополі й Луганську
Лунає „Слава УКРАЇНІ!”
Як Фенiкс
© Copyright: Мелони, 2015
Свидетельство о публикации №115052005747
Свидетельство о публикации №115052005747
Рецензии