* * *
На цыпочках иду обратно к дням,
Как солнце, согревающим меня.
Там дом и горизонт любимых рук,
Душа ещё не ведает разлук.
Есть время для друзей, гостям – почёт.
И счастье есть. И доченька растёт.
И сын рисует розочку зари,
Как Принц из сказки Сент-Экзюпери.
* * *
Навшпиньки повертаюся в ті дні.
Вони, як сонце, сходять у мені.
Там є наш дім і обрій твоїх рук,
і ще душа не відає розлук.
І ще є час для друзів і гостей.
І щастя є. І донечка росте.
І син малює квіточку зорі,
як той Маленький принц Екзюпері.
(Ліна Костенко)
Лина Костенко. На цыпочках иду обратно к дням...
© Copyright: Олег Озарянин, 2015
Свидетельство о публикации №115052005493
Свидетельство о публикации №115052005493
Рецензии