Так треба
Про щастя перемоги
І про людські права,
Де ж дії до знемоги?
Щоби перемогти
Та ризикнуть собою,
Із себе зішкребти
Все звичне аж до болю.
Шкарубкості буття,
Не прийняття нового
Покращити життя
Нам не дадуть до того
Як у думках у нас
Все зміниться поволі,
Новий прийшов же час,
Геть звички сивочолі.
Не хочеш, не борись
Щоб жити по новому,
Та з часом замирись
Й не заздрій вже нікому.
Тихесенько посидь,
Обійдуться без тебе,
Умілим дай пожить,
Майбутнього потреба.
20.05.15.
Свидетельство о публикации №115052004183