Краса землi
По яру ставок розлився,
Своїм плесом виграє.
Вітерець здіймає хвилю,
Вона тихо в греблю б’є.
Верби, лози зеленіють,
Полощуть у воді косу,
Проміння сонячні їх гріють,
Дарують нам оцю красу.
Шумить криниця недалеко,
У ставок тече вода,
Шукають щось у ній лелеки,
Літають часто до гнізда.
Згадав ставок, зелені верби,
Вода в криниці, як шумить.
Тече вона уже роками,
А явір листям шелестить.
Самотньо явір нахилився,
Стоїть роками у журбі.
У травні знову оживився,
Відчув ще силу у собі.
Природа диво це дарує,
Воно із нами назавжди.
Поки краса Землі існує,
До неї шлях лише знайди!
© Copyright: Борис Мохонько, 2015
Свидетельство о публикации №115052001805
Свидетельство о публикации №115052001805
Рецензии