***
тіні забуті, загублені… в сни збігли швидше днів…
прямо під ноги падає з каменем болю сльоза,
мчить, де печаль знову змушує плакати душу раба…
землю у склепі мовчання ділять на різні світи
разом із нами на чорне і біле, зайди-думки…
ненависть правду шматує, то ворогів ремесло!
морок навісний лютує, будить заснуле зло…
Свидетельство о публикации №115052001135