Боже, як я хочу лиш туди,
де минуть Сибіри Сандормохи,
Биківня, совки і Соловки,
і у формі ряжені пройдохи,
топчуть білий мармур чобітьми.
Боже, як я хочу лиш туди,
де затихнуть градів кананади,
зникнуть звуки, запахи війни,
втратять маски, ті хто прагне зради,
і обтрушують, лиш, цвіт весни.
Боже як я хочу лиш туди,
де на фронт не йтимуть більше друзі,
де не гинутимуть вже сини,
люди день у день в напрузі,
бо новини, як найгірші сни,
може мир настане восени?
Боже, як я хочу лиш туди
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2015
Свидетельство о публикации №115051903230
Свидетельство о публикации №115051903230
Рецензии