Ельмiра Ашурбекова. О часе мiй...

Ельміра Ашурбекова
О часе мій...

                Пам’яті дядини
   
«Геть звідси миску приберіть —
Умитись хочу з джерела...
Мене зла доля самохіть
В пекучу постіль узяла. 
Під пахви ви мене візьміть
І тіло хирне підніміть.

Всі ці тяжкі свої літа
Не піднімала  я чола.
Лише зоря, було, зліта —
Вже до роботи я ішла.
Тепер лиш неміч огорта,
Повсюди самота і мла.

Біжить як невмолимо час...
Так, вільна водо, плинеш ти...
Ще б змити в річці мій палас...
Від часу бистрого втекти...
Втолити голод, як було, —
Хлібця вмочивши в джерело...»               

(переклад з табасаранської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/03/15/472   

Дядина — тітка, дружина материного брата.


Рецензии
Здравствуйте, Любовь!
Восхищаюсь не только Вашими прекрасными переводами, но и Вашим талантом в подборе иллюстрации!
И от всей души благодарю Вас за перевод этого стихотворения, вполне серьёзно причисленного мной к стихам, не поддающимся переводу.:)

С уважением и благодарностью,

Эль-Мира   20.05.2015 00:08     Заявить о нарушении
Спасибо Вам,Эльмира!

Такая многотрудная судьба была не только у табасаранских женщин.
Вижу много перекликающегося в традициях наших народов. Вот и на этой фотографии я увидела... болгарский "дарак" - приспособление для расчесывания шерсти. Только он у болгар не треугольный, а трапециевидный.

С уважением -

Любовь Цай   20.05.2015 13:40   Заявить о нарушении