О часе мiй. Переклад - Любов Цай

 Ельміра Ашурбекова
О часе мій...

                Пам’яті дядини
   
«Геть звідси миску приберіть —
Умитись хочу з джерела...
Мене зла доля самохіть
В пекучу постіль узяла.
Під пахви ви мене візьміть
І тіло хирне підніміть.

Всі ці тяжкі свої літа
Не піднімала  я чола.
Лише зоря, було, зліта —
Вже до роботи я ішла.
Тепер лиш неміч огорта,
Повсюди самота і мла.

Біжить як невмолимо час...
Так, вільна водо, плинеш ти...
Ще б змити в річці мій палас...
Від часу бистрого втекти...
Втолити голод, як було, —
Хлібця вмочивши в джерело...»               

(переклад з табасаранської — Любов Цай)
 http://www.stihi.ru/2015/05/19/1984

Дядина — тітка, дружина материного брата.


Рецензии