О часе мiй. Переклад - Любов Цай
О часе мій...
Пам’яті дядини
«Геть звідси миску приберіть —
Умитись хочу з джерела...
Мене зла доля самохіть
В пекучу постіль узяла.
Під пахви ви мене візьміть
І тіло хирне підніміть.
Всі ці тяжкі свої літа
Не піднімала я чола.
Лише зоря, було, зліта —
Вже до роботи я ішла.
Тепер лиш неміч огорта,
Повсюди самота і мла.
Біжить як невмолимо час...
Так, вільна водо, плинеш ти...
Ще б змити в річці мій палас...
Від часу бистрого втекти...
Втолити голод, як було, —
Хлібця вмочивши в джерело...»
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/05/19/1984
Дядина — тітка, дружина материного брата.
Свидетельство о публикации №115051910573