Чому так сталось?

Безлика і чужа...
Чому так сталось, сину?
Чи може хтось прокляв
Мене в лиху годину?..

Блакитні небеса...
Як гарно сходить сонце..,
Та тільки цю красу
Я бачу крізь віконце.

Нелегка і крута
Була моя дорога,
Та,мабуть, вже пора
Збиратися до Бога.

Болить моя душа,
Твоїх не чути кроків
Хвилини не спіша
Складаються у роки.

Ти виріс і пішов
Кудись у світ широкий,
Десь долю віднайшов
Вродливий, кароокий...

-Скажи мені чому
Усе так склалось, мамо,
Що виросла стіна,
Якась глуха між нами.

Не чуєш ти мене,
Не хочеш зрозуміти...
Прости і відпусти-
Дорослі твої діти.


Рецензии
Чудовий вірш, Алло! Діти дорослі, а мамине серце, болить за них завжди.

Вам здоров'я та натхнення!

З повагою)

Васютович -Большакова Валентина   27.05.2015 17:32     Заявить о нарушении
Дякую, Вам Валентино! В моїх віршах реальні історії з життя. На жаль в ньому не все так гарно. Хочеться писати про високе, а пишу про те що бачу і відчуваю. І Вам натхнення.

Алла Струк   27.05.2015 23:08   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.