Я не можу заснути від барвистих роздумів,
Світанкових мрій і бузкових тем.
Я не можу більше спілкуватись прозою
Та чекати розквіту білих хризантем.
Я сьогодні вперше говорила з мамою
Про свою Надію ясно-золоту.
Чую стукіт потяга за вікном, за рамою.
На подвір'ї батьківськім бульденеж в цвіту.
Як завжди, в польоті я живу надією,
Що південний вітер підійме в блакить.
Ти сьогодні вперше розмовляв з Софією.
Моє серце радісно, як струна, дзвенить.
(15.05.2015 р.)
Надiя
© Copyright: Людмила Дронь, 2015
Свидетельство о публикации №115051710335
Свидетельство о публикации №115051710335
Рецензии
Людмила у Вас очень красивые, душевные стихи! И на украинском и на русском языке. Спасибо! Мне очень понравились Ваши произведения. С уважением, Вера.
Слепая Вера 18.05.2015 08:09 • Заявить о нарушении
Слепая Вера 18.05.2015 08:09 • Заявить о нарушении