На дворі небо дуже плаче
і котрий день ідуть дощі.
Лягає темрява на місто
і холод віє у душі.
Згадаю миттю поцілунки,
що дарував мені колись
і серцю дорогі дарунки
до одного зАлишились.
Вже не повернеться минуле.
Майбутнє кроки набира.
Забула я. Усе забула.
І ти забудь. Я не твоя.
Ліда Хіжняк 16.05.2015. 12-30.
429. Я не твоя
© Copyright: Хижняк Лида, 2015
Свидетельство о публикации №115051601130
Свидетельство о публикации №115051601130
Рецензии