Калина

У садочку біля тину
Заховалася калина,
Підростала, мов дитина,
Напомітно піднялась.
А під зиму щось зробилось:
Листячком розчервонілась,
Вся намистечком покрилась,
Мов панянка, одяглась.

Вже й очей не відірвати
Від палаючого дива.
Так і жіночка, щаслива,
Непомітно розцвіте,
Якщо їй подарувати
Ніжності, хоч небагато,
І вона стократ відплатить
Вам за серце золоте.

2010


Рецензии
Красиво, нежно с душою написано,Нилочка!
Спасибо за радость, которую всегда доставляешь!

Галина Гейко   02.05.2017 15:03     Заявить о нарушении
Спасибо, что так тонко воспринимаешь, Галочка! С теплом

Нила Волкова   02.05.2017 21:41   Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.