Дощ
дощ iде.
Сто тисяч кіл тремтять на водах.
Аж геть бракує ЛСД,
аби відчути щастя подих.
~
Хаос асфальту і багна.
Гілок та вітру дивні гейми.
І ти,
розхристана,
сумна,
ідеш наосліп навперейми.
~
Обсіли крихти кришталю
довгасті вії і волосся.
Тендітна - саме, як люблю.
Хіба що те мені здалося.
~
У скронях пульс дублює крок.
Ледь неслухняні, наче, ноги.
Шкода, не видно до зірок -
я попрохав би допомоги.
~
Аби Одарка та Карась
зійшлись, мов пальчики до жмені.
~
Блищить обручка -
ти чиясь..
~
Знов дощ і я,
два прокаженні.
Свидетельство о публикации №115051505193