Ельміра Ашурбекова
*** Алітагиру
Сефікурбанову
Немов в гніздечку зоряному ранком,
Як жароптиця, сонечко снує.
В селі у тебе, під саміським ґанком,
Від вітру дар — то день новий встає.
Того гніздечка сяйного навпроти
Твій дім, балкон... У вікнах — даль полів.
Ти милувався видивом позлоти,
Як поділ неба загорявся й мрів.
Неподалік від хати — лощовина,
Пливли туманним морем долини.
Ті білі хвилі рухались неспинно —
Садочок тихий повнили вони...
...О скільки чару, розкоші і дива
Природа принесла на цей поріг!
Твоє родилось серце тут чутливе,
Поетом ти не стати тут не міг.
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/05/14/307
Алiтагиру Сефикурбанову. Переклад - Любов Цай
© Copyright: Эль-Мира, 2015
Свидетельство о публикации №115051500243
Свидетельство о публикации №115051500243
Рецензии