Милостиня
Мов правда‚ гірка і тяжка‚
Стоїть людина в переході.
До всіх протянута рука‚
Подасть хто може при нагоді.
Стражданням замкнені уста
І очі дивляться додолу.
Їй подають ради Христа
Ті, що пройшли життєву школу.
Хто не пита, чому і як,
А просто лізуть до кишені
Й дають, хто гривню, хто п’ятак,
Заробленні, благословенні.
Подав і я, хоч в серці сум,
Не через гроші, за людину.
Чи то її є власний глум,
Чи глум всієї України?
Не буде праведник отак
Просити милості у Бога.
У когось точно щось не так.
Одне питання лиш, у кого?
Милостиня
© Copyright: Виталий Пушкарь, 2015
Свидетельство о публикации №115051408719
Свидетельство о публикации №115051408719
Рецензии