Ельмiра Ашурбекова. Алiтагиру Сефикурбанову
Алітагиру
Сефікурбанову
Немов в гніздечку зоряному ранком,
Як жароптиця, сонечко снує.
В селі у тебе, під саміським ґанком,
Від вітру дар — то день новий встає.
Того гніздечка сяйного навпроти
Твій дім, балкон... У вікнах — даль полів.
Ти милувався видивом позлоти,
Як поділ неба загорявся й мрів.
Неподалік від хати — лощовина,
Пливли туманним морем долини.
Ті білі хвилі рухались неспинно —
Садочок тихий повнили вони...
...О скільки чару, розкоші і дива
Природа принесла на цей поріг!
Твоє родилось серце тут чутливе,
Поетом ти не стати тут не міг.
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/05/08/12537
Свидетельство о публикации №115051400307
Я очень благодарна Вам за этот перевод и публикацию фотографии талантливейшего табасаранского поэта Алитагира Сефикурбанова, ушедшего из жизни в расцвете творческих сил. Спасибо за дань памяти поэта!
С уважением,
Эль-Мира 15.05.2015 00:22 Заявить о нарушении
Ваше посвящение поэту - дань светлой памяти и возможность расширить географию звучания его имени, его творчества. Пусть всем, ушедшим в тонкие сферы, будет легко и радостно от того, что их имена помнят здесь, на Земле.
С уважением -
Любовь Цай 15.05.2015 10:25 Заявить о нарушении