З її очима не зрівнялось море,
Й глибина їх не має зовсім дна.
Іноді, я в них бачу суцільне горе,
А іноді, подивишся -розквітає весна.
І через її очі ,моє серце хворе,
Через мою гордість- вона одна.
З її очима не зрівнялось море,
Зі скла прозорістю зрівнялась душа.
З очима не зр! внялось море
© Copyright: Евгения Рута, 2015
Свидетельство о публикации №115051307081
Свидетельство о публикации №115051307081
Рецензии
