До свого серця, до душі
Не дозволяєш доторкнутись.
Наче в тобі ані душі...
В тобі навік можна забутись.
Не дозволяєш доторкнутись
До своїх рук і до плечей.
Не вдасться в тебе зазирнути
Й побачить темряву ночей.
Як тінь блукать ти можеш вічно:
Як невидимка, як фантом.
Та не показувать публічно
Скільки синців та скільки втом.
Ти маски можеш приміряти
Щодня нову, на кожний день.
Й ніхто не буде зовсім знати
Про ліч гіркої солі жмень.
Твій світ побачить неможливо.
Тільки обгортку, пелену.
Їм не побачить теє диво.
Їм не пізнать тую весну.
Обгортка
© Copyright: Арина Ковальских, 2015
Свидетельство о публикации №115051306607
Свидетельство о публикации №115051306607
Рецензии