Матусi... Перевод Светланы Груздевой
Краса весни та неба синь - багато літ -
В твоїх очах, моя матуся,
В твоїй душі, моя рідненька.
Мов храм, земля, та дзвін здаля – у серці спів.
І день сумний, і чорні сни – без теплих слів
Із ніжних вуст, моя матуся,
В душі твоїй, моя рідненька.
З краплин роси як нам зрости – мале зерня…
Чи б колос зрів у полі див, був хліб зрання
Без рук твоїх, моя матуся,
В душі твоїй, моя рідненька.
Зі ста доріг на твій поріг – пташиний зліт,
Бо кожну мить думки п’янить вишневий цвіт.
З тобою дітоньки, матуся,
В обіймах гріються, рідненька.
(12.05.15)
Перевод Светланы Груздевой
http://www.stihi.ru/2015/05/19/428
На твой порог спадает снег – вишнёвый цвет.
Краса весны и неба синь – на много лет –
В твоих глазах, моя мамуля,
В твоей душе, моя роднуля.
Что Храм земли и звон вдали – в сердцах любовь.
Печальней день, темнее сны – без тёплых слов
Из нежных уст, моя мамуля,
В твоей душе, моя роднуля.
Как нам взрасти из капель рос – пришла пора…
Чтоб колос бы на поле рос, был хлеб с утра
Из рук твоих, моя мамуля,
В душе твоей, моя роднуля.
Со ста дорог на твой порог – да птичий след,
И каждый миг пьянит, как бог, вишнёвый цвет.
С тобою деточки, мамуля –
В объятьях веточки, роднуля.
На твой порог спадает снег – вишнёвый цвет.
Краса весны и неба синь – на много лет –
В твоих глазах, моя мамуля,
В твоей душе, моя роднуля.
Что Храм земли и звон вдали – в сердцах любовь.
Печальней день, темнее сны – без тёплых слов
Из нежных уст, моя мамуля,
Души твоей , моя роднуля...
А нам взрасти из капель рос – пришла пора…
Чтоб колосок на поле рос, был хлеб с утра
Из рук твоих, моя мамуля,
Напев души, моя роднуля.
Со ста дорог на твой порог – да птичий след,
И каждый миг пьянит, как бог, вишнёвый цвет.
С тобою деточки, мамуля –
В объятьях веточки, роднуля.
Свидетельство о публикации №115051209622