Ранкове сонце тебе сьогодні поцілує,
торкнеться променем сонливого лиця.
І ти згадаєш: що у світі ще існує,
тобою зачарована душа.
Ти з гарним настроєм і чашечкою чаю,
ступаючи ще босим по росі.
З усмішкою, що сяє знов без краю,
прийдеш до мене, вже під ранок у вісні.
Торкнешся губ і ледь помітним кроком,
в мені зтанцюють тисячі вогнів.
Бажання вдарить - сильним током,
і я дурманом проникаюся у сні.
Божання, що дурманить очі,
бажання, що хвилює кров.
З тобою впасти у кайдани ночі,
тебе жадаючи знову і знов.
На простирадлах малювати небо,
палати і згорати у вогні.
Якщо, ти поряд - більшого не треба!
Ти соняшником зріс в мені...
Тріпочуть руки.Перейшли на шепіт...
В очах читай: що я твоя!
І кожен раз - солодкі муки,
і кожее крик - твоє ім"я
Ти кожен крик
© Copyright: Старлинг Марианна, 2015
Свидетельство о публикации №115051206876
Свидетельство о публикации №115051206876
Рецензии