Бувае так:сидиш самий
На одинці із собою
Не розоміючи порою
Чого один одною
Дзеркало стоїть навпроти
Його розбито вщебки
Якшаючись в болоті
І не розумію ще
Шукаю старе свое фото
Там була людина,був і я
А зараз є навпроти:
Пустий графін безжалля
До крові ріжуть ноги
Щепки розбитого скла
На шиї збиті стьоги
Тягнуть душу без сором'я
Як проживу так довго
Я не знаю,може ні
Що душа,як пуста ковба
У несчастному житті
Пустина
© Copyright: Виталина Лаврова, 2015
Свидетельство о публикации №115051206138
Свидетельство о публикации №115051206138
Рецензии