Без дозволу у віщі сни,
Ти вдерлась наче біломряка,
Як сніг в середині весни,
Накривши ковдрою гілляки.
Миттєво, буцімто Містраль,
Поцупила вірші зі столу,
І під спокійний парсифаль,
Пішла лебідкою по колу.
Ласкава посмішка нараз,
Ввела героя у оману,
І він, як справжній дикобраз,
Голки склав в штучну ікебану.
Відкривши у кохання світ,
Злизнув зі щік сльозу солону,
Розслабив м‘язи і живіт,
Потрапив до принад полону.
По спині пестила гвіздком,
На лобі «Love» карбувала,
Натерла щоки часником,
Щигля відвісивши зухвало.
Герою на життя урок -
Якщо ти прагнеш хизуватись
Серед розкручених зірок,
Тренуйся вчасно прокидатись.
Вещие сны - укр
© Copyright: Серж Анатольевич, 2015
Свидетельство о публикации №115051202257
Свидетельство о публикации №115051202257
Рецензии