Як по воді від каменю круги
Так розійшлось моє моє кохання
Цвіло воно цвіло цвіло цвіло
А зараз пелюстки побиті градом
Пр
Поклич мене поклич поклич поклич
Як позовеш у світ піду з тобою
Ой тільки ти мене поклич, пробач
Весною зацвіте твій соловейка
Без тебе я сумую в самоті
Немов іржа думки так поїдають
Не покидають в вдень мене и нічь
І спокою нема, нема, немає
Жила, живеш у серденьку моїм
А що зробить як повернуть незнаю
Не можу подолати лаборинти
Пр
Любов моя попала у сільце
Послухай як серденько, бється, бється
Забути я не можу поруч ти
Смієшся відчуваю запах тіла
Ти пригорни прошу тебе прошу
А ти розлука до неба аж стіна
Душа кричить поклич мене почуй
До себе пригорни і пожалий
Мені без тебе це такая мука
Тiльки ти мене поклич
© Copyright: Оксана Никонюк, 2015
Свидетельство о публикации №115051105807
Свидетельство о публикации №115051105807
Рецензии
