Не Галя
а вас не було.
А я ж стояла
біля річки
і не ховала
своє бліде з рум"янцем личко.
До вас сама не йшла,
Бо ви б подумали,
Що я нав"язлива.
Що я ніяк не дочекаюся
почути
Вашу легку ходу.
"Гей,Гальо,приводь себе до ладу
та й виходь на ганок!"
Так ви щовечора мені кричали,
А я соромилась,мовчала.
Хіба я маю бігти,як тільки
ви покличете?
Я маю власну гордість!
Хоч ви й казали мені "краля",
та я не кинусь вам в обійми!
Та я й не Галя.
Свидетельство о публикации №115051006753