Через довгу темряву дороги ,
я побачу усе , що хотіла дізнатись.
У цей час немає місця для тривоги,
лише потрібен час зізнатись.
Знаєш, час не згорить у вогні,
в мене є 112 питань.
Щось палає таке в глибинні,
у нас є мало часу для сподівань.
Хотілось, як у твоїх думках,
діти малюють гарні квіти.
Але усе в твоїх руках ,
коли хтось може мене полюбити.
Ти розумієш мене і без слів ,
десь у подумках осінь чекай.
Бачення якихось дивних снів,
твоя черга , як зможеш, шукай..
Чекай
© Copyright: Проценко Анастасия, 2015
Свидетельство о публикации №115051003080
Свидетельство о публикации №115051003080
Рецензии