Не плач, бо сліз твоїх ніхто не бачить,
Не витрачай слова на тих, хто віри їм не йме.
Пройдуть роки, і серденько саме пробачить:
Ти зрозумієш, що це все було таке пусте.
Не трать років своїх найкращих марно,
Не рви в серцях, і душу мовчки не ятри.
Не лий з очей -дощами, не пускай туману,
А мовчки біль гіркий ковтни і розітри.
Стискай його до болю між вісками,
Тримай його під серцем і в своїй руці.
Зціпи його зі скреготом поміж зубами,
Але ніколи більше з ним не говори.
Роки спливати будуть, а спогади минати.
Вода підточить камінь, а пам'ять- час зітре.
Минати літо стане, а там - не загорами:
Вогонь зів'яне і в серці більш не розцвіте.
Не лий з очей- дощами, не пускай туману
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2015
Свидетельство о публикации №115050804898
Свидетельство о публикации №115050804898
Рецензии