А мені набридло,як все мені набридло.
Хочу плакати, голосно кричати - наче море.
Як виявилось, життя дуже-дуже підле,
І зовсім не таке яскраве, як на небі зорі.
Прокидаючись з нестерпним болем,
З ним ходити цілий день, і засипати.
Запивати його дешевими алкоголем,
І сльози свої від інших жадібно ховати.
І стелитись всюди нескінченним морем,
Та ніколи з нього більше не виринати.
Остогидло бути завжди таким хворим,
І не хочу більше долю я проклинати.
І не хочу більше ділитись своїм горем,
Хтось мені сказав, що краще приховати.
Всі колись, рано чи пізно, ми помрем.
І вже не зможе ніхто нас більше впізнати.
Прокидаючись з нестерпним болем
© Copyright: Евгения Рута, 2015
Свидетельство о публикации №115050813028
Свидетельство о публикации №115050813028
Рецензии
