вибач.
це все, що я можу вимовити наостанок.
мене не вистачить на ще один ранок
коли я, побачивши тебе за чаркою кави,
такого гарного
та розумного,
знову сховаю свої думки за комір
та передумаю.
вибач.
та хтось із нас повинен бути сильним.
хтось повинен взяти це у рішучі руки.
хай драматично буде, хай під час мого монологу
піде страшенна злива
а ти потім складеш про це щось
та запишешь під аритмічно-синкопні звуки.
вибач.
я не хотіла щоб слова мої були наче ніж по шиї;
щоб це виглядало так, наче я кладу тобі в руки
веревку та мило.
нам було добре. 'було' - отже все, доста.
коли щастя переходить в графу 'минуло'
треба ставити крапку, навіть якщо непросто.
вибач.
за те, що це з моєї ініціативи.
тобто це саме я вимовлю в голос, те, що обидва
давно хотіли.
за те, що з нас двох я виявилась більш сміливою.
справді, пробач.
хоча це вже нічого не змінить.
вибач
© Copyright: Думала Ты Бэтмен, 2015
Свидетельство о публикации №115050812682
Свидетельство о публикации №115050812682
Рецензии