той самий бог -
той, який існує по-справжньому,
той, який мурчить на колінах сіамським котом,
коли тобі стає безвихідно страшно, і
притискає твоєю рукою
проліски до пальто;
він - в даті вистражданого весілля,
коли знаєш, що кожну мить заслужили;
він - за кермом того автомобіля,
чиї гальма тебе залишили жити;
- той бог, чиє божество - у ковтку льодяної води,
в присутності щастя чи у відсутності радше біди, -
він слізно вмовляє піти від тебе, і баста,
прецедентами сиплючи,
гнівлючИсь,
посилаючись на не-судженість.
та я лиш всміхаюсь.
бо він - ще й у твоїх золотистих пасмах,
коли ти відкидаєш їх,
мружачись.
золотистий бог
© Copyright: Долька Полыневая, 2015
Свидетельство о публикации №115050811723
Свидетельство о публикации №115050811723
Рецензии