Память. 9 травня

У небі сивіють хмари...
День Перемоги настав!
Як ти живеш, Ветеране?
Мабуть,  цю ніч не спав ?

Сиве волосся на скронях...
Думка - в минуле летить...
В серці, неначе в долонях,
СпОгадів камінь лежить.

Пам*ять повік не збреше!
Ти захищав Сталінград...
Бачив, як німець * чеше * -
був і йому  * парад * !

... СпОгад минулого - мука !
Міцно затис кулачок...
Горнеться рідна онука:
- Діду,  який  це значок?..

_ Мила моя, це - Орден!
А краще б його не було!..
Стільки в бою на Одері
наших тоді полягло...

Взяв те дівчатко на руки...
- Що то за вогник горить?
_ Вогник - то пам*ять розлуки!
Вічний!.. Не  згасне й на мить!

- Діду, людей тАк багато!
Плачуть бабусі сумні...
Ніби ніяке й не свято ?!
Чом так тривожно мені?

День Перемоги - це радість.
День Перемоги - це біль...
День Перемоги - це Слава!
Звільнення!.. Хліб наш та сіль!

... Зараз - Хвилина Мовчання...
ДУші загиблих - десь тут ...
Мертвих - з живими єднання!
Ім і звучить наш Салют!..


... В небі сивіють хмари...
Рясно впадуть дощі...
У селах будують храми...
А КАМІНЬ  не впав з душі...

              А.Я.