Хто там в туманi хниче
I жалiбно так кличе.
Iду з ним без стежини
Кущами iз ожини.
Спiвае вiн красиво,
Мiй розум став лiнивий.
Завжди слизький, холодний,
Брехливий I голодний.
Вверх камiнь котим разом,
Шукаем рай з цим гадом.
Тяжка п'янка дорога,
Не слухаються ноги.
Впiзнав тебе я друже
Ти змiй зелений дуже.
Таких пора за грати
Гадюку там тримати.
Свидетельство о публикации №115050608680