Все що вiн зрозумiв
Цілий світ за полярним колом.
Він шукає пригод, а знаходить сміливість,
В неї присмак як в меду з ментолом.
З кола сонце не сходить і на всю його шкіру
Розсипає мільйони леліток,
Ніби все його небо як небо Каїру
Й має власні метеорити.
Як увесь його світ і уся його постать,
Що у вирі небесної брами,
Ремесло його вічне і з поглядом млосним
Він літає своїми вирами.
Все що він не шукав, та незмінно знаходив
В глибині новорічних маланок -
Він завжди буде мати свою власну природу
І щоранку свій власний світанок.
Посвящается В.Невельскому
Свидетельство о публикации №115050605786