Перше кохання, як море глибоке
Як сонце гаряче, палке
І ніжне, як запах троянди духмяний
Як смак полиновий гірке
Перше кохання, то цвіт калиновий
Що білим цвіте навесні
Це милого очі, волошки у житі
Всміхаються тільки мені
В мріях кохання моє дівування
Хочу я вільною пташкою жити
Кохати так, щоб зорі зітхали
А місяць-ревнивець їм пальцем сварив
Скажи мені, навіщо я кохаю
Тобі довірила судьбу свою
Якби ти знав мою пекельну муку
Журбу мою і біль мою
Перше кохання
© Copyright: Екатерина Таратун, 2015
Свидетельство о публикации №115050506163
Свидетельство о публикации №115050506163
Рецензии