Усі ми люди – кращі, трохи гірші.
Нещира посмішка ховає все…
Поет же душу відкрива у вірші
І вам на суд довірливо несе.
Буває, переймаються не дуже –
Хтось задрімав - пробачте слабака!
Комусь до віршів, взагалі байдуже,
А хто і посміється з дивака.
А він же вам свою читає сповідь,
А він, душею зболений, кричить!
А він очима ваші очі ловить.
І ось, впіймав – і просвітлів за мить.
І може бути, в залі цій людині
Одні лиш очі сяють співчуттям…
Один слухач. Нехай, один-єдиний,
Але він – мій!
Йому читаю я!
2015
Мiй слухач
© Copyright: Нила Волкова, 2015
Свидетельство о публикации №115050409730
Свидетельство о публикации №115050409730
Рецензии
Талант слышать поэзию дан не всем, Нилочка здорово о тех, кто умеет слушать душой и сердцем...с теплом и с Масленицей))
Валентина Мегельбей 13.03.2016 19:39 • Заявить о нарушении
Валентина Мегельбей 13.03.2016 19:39 • Заявить о нарушении
Спасибо, Валечка!
Все так и есть!
С весной Вас, с новым счастьем!
Обнимаю!
Нила Волкова 14.03.2016 15:53 Заявить о нарушении
Все так и есть!
С весной Вас, с новым счастьем!
Обнимаю!
Нила Волкова 14.03.2016 15:53 Заявить о нарушении
На это произведение написано 15 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.