Чудова
Ти між ними,як сонце,чудова така.
Квіти ти підняла в своїх ніжних долонях,
Ось ти в мене подруго,мрійлива,яка.
Небо синє,та синє,біляві хмарини,
Молодий,гарний клевер,та ніжна трава.
Свіжий,зелений край,з фотографії плине,
Аж у мене звідсіль,ось - гуде голова.
Ти чудова загадка,чудова-чудова,
Знаєш,як то буває? Ти зна,як бува?
То душею,з тобою,-радію. Й розмова...
Наче зараз,ми разом. У серці співа.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №115050405286