Злітає лелека, злітає лелека,
А думи печальні, мов рани, ячать,
Бо треба летіти із Зони далеко,
Та як залишити своїх лелечат?
А він пам’ята день весняний веселий
І віру свою у безхмарне життя –
Гніздо будував біля тої оселі,
Де люди щасливі, де мати й дитя.
Дерев віковічних скалічене гілля…
Лиш відблиск тривоги в пустому вікні…
І плаче дощами стражденне довкілля,
І квітів своїх не впізнати весні.
Злітають лелеки, злітають лелеки,
На крилах несуть свої думи сумні –
Бо треба летіти із Зони далеко
І гнізда звивати їм на чужині.
Чорнобильська зона
© Copyright: Наталья Бидненко, 2015
Свидетельство о публикации №115050208787
Свидетельство о публикации №115050208787
Рецензии
Да, грустно, но никуда не денешься - так сработал "мирный атом", а поколениям людей за это расплачиваться! Но будем оптимистами!
Наталья Бидненко 07.06.2016 19:54 Заявить о нарушении
Наталья Бидненко 07.06.2016 19:54 Заявить о нарушении