Щастя

Є вічність, котрої не сягнути.
Хоча, й доводиться до неї йти.
Летим до сонця...
та його нам не торкунутись,
хоча до нього і ведуть шляхи.

Із дня у день, з хвилини на хвилину,
картаємо себе питанням.
Розводимо руками знов картинно,
і чується приречене зітхання.

"У чому зміст? І як пізнати щастя?
Який з шляхів обрати, щоб знайти?"...
Ми марно вірим, що не в нашій власті
себе на нього приректи.

" Чого шукаєш ти, чи інша?
В якій з кишень лежать всі козирі?"
Ти марно вимагаєш більше,
ніж можеш на плечах знести.

А щастя - не вимірюється в одиницях,
на нього не чекають - пам'ятай.
Воно можливо, зовсім близько.
Заховано в твоїх долонях - тож пізнай.

Ти ставиш зависокі ідеали,
живеш не своїм, а чужим життям...
Чекаєш, щоб усі вбачали,
у твоїх діях - справжній ідеал.

Живи для себе! Не живи картинно!
Ба всім всерівно, як ти будеш жить.
І не шукай в чужому свого сина,
і своє щастя не вважай- чужим.