мiй улюблений день - АЛЕргiя

сьогодні
мій улюблений день
фарбую повіки
кольором життя
і свіжої весняної зелені
одягаю
свою найкращу посмішку
яку я одягала востаннє
минулого року
на Благовіщення
закреслюю
все небажане
двома рисками
блискучої губної помади
одягаюся в чорно-біле
а на груди -
яскравий трикутничок
татової краватки

/сьогодні мені чомусь
захотілося
побути хлопчакуватою
розбещенкою
з нафарбованим личком/

виходжу з дому
тричі дивлюсь у дзеркало
посилаю будинку
повітряний цілунок
розціловую в обидві щічки
сонячних зайчиків
змовницьки шепочу:

*ми з вами
однієї крові*

обіймаю щойно вийнятими
з маминої шафи
крильми
проліску-весну
і
наспівуючи на кшталт джазу
свій учорашній вірш
прямую лабіринтом калюж
по своїй замурзаній
вулиці
що здитинилась навесні
ловлю кулаками
чужі миттєві
непотрібні
зайві
думки ні про що

/складаю сюжет для вірша/

адже вірші в середу
це не просто вірші
а дуже відповідальний
реквієм спогадів
і гімн кожній
наступній хвилині

*цокіт
кроків
крокус
вилізає з асфальту*

здалеку - підбори дзвенять
то молодий паризький дзVONAр
то ВОНА

весна
упріває від своєї байдужості
аномально блакитне небо
зітхає
здіймаючи грудьми біляві хмари
і рука тягнеться до бруківки
де щойно причепурився
мій найперший крокус
із повнокровно нафарбованими пелюстками

/вона
вона
проходить повз
мина-
є
підбори
як цвяхи
вбива-
є
в блакитні калюжі
вбиває
мене
просто
за-
буває
*буває...
нічого, буває* /

..а сьогодні був мій найкращий день
а сьогодні я повернулась додому
з надійно переклеєною посмішкою
забинтованою бетоном
полірованою суперклеєм
але
все одно не такою

/замученою
відідраною з м'ясом
і знову запаяною в губи
як іржа/

сьогодні я залишила жити
свій перший крокус
і купила картату парасольку
і нічого нікому не говорила
ні слова
сьогодні я
заціловувала весну
в пухнасті крила
і чіплялась розчепіреними
пальцями
за її долоні
сьогодні я вперше
почула правду
і вперше збрехала
сьогодні я
успішно прожила
ще один день
і нарешті заснула

/і до речі
сьогодні в мене
вперше виявилася
алергія
на
червоне/