Ти не являйсь до мене з задзеркаль...
Сумним безсонням не полохай тишу...
Не зберегли кохання ми, нажаль,
Та слід в твоїй душі навік залишу...
І коли, часом, слід той запече -
Ти не лікуйся...не впадай в оману,
Не поклади до себе на плече
Солодкий хміль ранкового туману...
Не клич в свої безсоння міражі:
Солодкий хміль несе гірке похмілля...
Тепер назавжди я в твоїй душі
Неспокоєм залишусь...божевіллям...
Ти будеш пориватись з задзеркаль
Коли в туманах не втамуєш спрагу...
Бо тільки я пробуджу в серці шал,
Бо лиш зі мною зможеш спити жагу...
Свидетельство о публикации №115042910889