Марта Тарнавская. Над рекой. пер. с укр

Растаял меж горами серый день,
Как кучерявый снег в твоей ладони.
Идём с тобой, в снегу - каштанов тень
И серебро аллеей ветер гонит.

С горы, где замок, ночь на город сходит,
Сквозь фонарей идя светящий ряд,
Их огоньки блестят мониста вроде,
Над белым городом созвездьями горят.

Как призраки, по-над водой повисли
Заснеженно-крылатые мосты.
Бегут рекой-их не поймаешь-мысли
И рвутся вдаль, чтобы уплыть, мечты.

Мы слушаем, что говорит река
И музыка реки границ не знает,
Снежинки, будто звезды, свысока
Летят в неё, в ней звон церковный тает.


НАД РІКОЮ

Вже сірий день між горами розтанув,
мов у долоні кучерявий сніг.
Коли йдемо з тобою між каштани —
сріблом алеї стеляться до ніг.

З гори, де замок, сходить ніч на місто
поміж ліхтарень стройовий шпалір,
і світел мерехтить ярке намисто
над білим містом нині, замість зір.

Мов привиди, понад водою звисли
засніжені-замаяні мости.
Біжать з рікою невловимі мислі,
і мрії рвуться в далечінь плисти.

Ми слухаємо, як ріка говорить,
а музика її не знає меж.
В ріку сніжинки падають, мов зорі,
і гомін дзвонів із церковних веж.

1946


Марта Тарнавская(*1930)-украинская поэтесса,литературовед ,критик, переводчик.