Чом так бува?

Лишився тільки надпис на граніті
І спомини...Чом так буває, Ма?
Ото живеш...живеш у цьому світі,
Затім - нема...
Хіба тобі потрібні тії квіти,
Хіба вже мають значення слова?
Коли зухвало і нещадно вітер
Їх обрива...
Все ті ж дощі...все теє ж сонце світить,
Лиш у душі надломлена струна
Тремтить...тремтить...Як можу я радіти?
Тебе - нема...


Рецензии
Надзвичайно душевна поезія.

І мабуть, Ви, ніжно сказали, що дорожщої людини ніж мама, вже не буде.

Прийміть мої співчуття.
І будьте сильні.

Оксана Олейник Львов   28.04.2015 20:31     Заявить о нарушении
Дякую, Оксано! Ви вірно підмітили...рідніше, ніж батьки і діти, немає...а для мами у серці завжди є особливе місце... З ПОВАГОЮ ДО ВАС!!!

Наталья Кислощук   28.04.2015 22:48   Заявить о нарушении