Ти чуєш? Серце б’ється так шалено!
Болить душа за те, що не знайти.
Роки летять, а ми усі щоденно
Проходимо одні і ті ж світи –
На завтра відкладається кохання,
На рік – відпустка, на століття – сни…
І через роки линуть сподівання –
Можливо ми до щастя не дійшли…
Ти чуєш? Шелестить моя діброва.
Ти бачиш? Сонце вже готується до сну.
Отак і ми – постійний рух, утома…
Життя минає, залишає сум.
Можливо ми чогось не зрозуміли?
Можливо серце не знайшло свій шлях?
Та доля пише книгу не чорнилом,
І не грошима міряється страх.
Ти чуєш? Серце б’ється так шалено!
Болить душа за те, що не вернеш!
Роки летять, а ми усі щоденно
Минаєм мрії в пошуках «небес».
18.09.2014
Ти чуеш?
© Copyright: Инна Омут, 2015
Свидетельство о публикации №115042710726
Свидетельство о публикации №115042710726
Рецензии
