В моїм житті стояла осінь
А я благала може досить?
І ту весну вкрала хуртовина
20 років як хвилина
Стільки друзів поховала
Та сама зимою стала
Приспів:
Олександре,лебідь синьокрилий,
Назову тебе я милий
Ти поклич мене
благаю
Я вже скрізь тебе шукаю
Я бажала навіть вмерти
Щоб цей біль навіки стерти
Та все одно хотілось жити
Бо цю мить не зупинити...
Час летів,минули роки
Все чекала щастя доки
По цей день коли настане
І цей лід в душі ростане...
Приспів:
Олександре,лебідь мій единий,
Твоеї тут нема провини
Мені без тебе як в аду
Знову на зустрічь я іду
Та коли його зустріла
Сама доля нам зраділа
Та тепер його ім'я
Ніяк забудь не можу я
Приспів:
Олександре,лебідь ясноокий,
Ти скажи що одинокий
Що без мене ти сумуеш
І коли заплачу ти почуеш...
Навік кохання подаруеш...
Олександре
© Copyright: Вера Азарина, 2015
Свидетельство о публикации №115042609289
Свидетельство о публикации №115042609289
Рецензии
Віро, гарно написала, але дуже сумний вірш.Та надія все таки прокидається в серці і це дуже добре!
З повагою,
Виталий Фокин 27.04.2015 07:40 • Заявить о нарушении
З повагою,
Виталий Фокин 27.04.2015 07:40 • Заявить о нарушении