Открытым сердцем

               


Открытым сердцем
                Надежде Зога

Не зная, звёздочкой летишь
под тяжестью  любимой ноши,
и вдох в молитвенную тишь
не суетою в строчки вброшен –
терпением, трудом в любви,
в сомнениях – душевных муках.
Как хочешь это назови,
Как хочешь: встречей  ли, разлукой.
Нет в жизненном кругу конца:
и уходя, идёшь навстречу,
несёшь на высший суд творца
слова и душу, как на вече.
Беседу-боль,  молитву-стон
душевно как единоверцам
в стихах, как поясной поклон
ты хлеб, и соль  открытым сердцем,
                летя, несёшь.







 ---------------------------------
Відкритим серцем
-----------------------------------
Надії Зога
http://www.stihi.ru/2015/05/11/10582



Як зіронька крізь ніч летиш
Під тяжкістю тяжіння-ноші.
У молитОвний рвешся вірш,
Що для души, а не за гроші.
Терпіння, праця, дзвін хрестин –
Чи сумнів у душевних муках –
Як хочеш спрагу охрести,
Як хочеш: зустріч чи розлука.

Нема життєвого кінця!
Бо і тоді, закривши вічі,
Несеш на вищий суд Творця
Слова і душу, як на віче.
Розмову й біль,
Молитву й стон
Душевно як єдиновірцям
Несеш – під поясни'й поклон –
В своїх вірша'х .. Єдино – вір в це:
Ти – хліб і сіль…

***
Ти – плескіт сил… з небесних стріл..
Ти – вогник, зірка, світоч, дія..
Бо ти – Надія!

Николай Сысойлов,
11.05.15