Мені самотньо теж буває,
Але коли, в гармонії душа.
Щосили муза надихає,
І я тоді, пишу свого вірша.
Пишу про те, як зорі сяють
Про вітер, що калину в лузі гне
Про те, як щастя всі шукають..
Про небо синє, й сонце весняне!
Я серце, у стрічки свої вплітаю,
І над усе, життя оце люблю!
У них радію, мрію, та кохаю,
Живу, надіюсь , та творю!
24 04 2015 р
Вікторія Р
Живу, надiюсь, та творю!
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2015
Свидетельство о публикации №115042502560
Свидетельство о публикации №115042502560
Рецензии