Спогади про бабусю або З дитинства
Пам'ятаю бабусині руки, худенькі, сухі і в зморшках. Зморшки такі глибокі, що аж страшно за руку взятись, щоб ненароком не зробити їй боляче. Тому тримала її ручечку дуже обережно. Іноді хотілося розцілувати, але чомусь соромилася.
Моя ріднесенька, як же мені Вас не вистачає!!! Вашого тепла, любові, доброти...
Вона любила всіх людей на землі. А найбільше - Бога. Тому слухалася Його. Любила читати Слово Боже. Біблія завжди лежала в неї на столі розгорненою. І коли випадала вільна хвилина, бабусенька брала Її в руки, підносила до вікна(щоб видніше) і повільно читала, роздумуючи над кожним словом...
Свидетельство о публикации №115042510940
миниатюру о любимой бабушке! Родные всегда
нами любимы и живут в нашей памяти до конца
наших дней! Их жизнь всегда служит для нас
уроком! Светлая память Вашей бабушке! Всего
светлого и доброго! С теплом души
и признательностью, Марина.
Марина Томакина 2 29.04.2015 01:25 Заявить о нарушении
Наталья Светлая 7 03.05.2015 23:27 Заявить о нарушении