Без огидних сірих масок
Залишаєшся пустим,
Більше нічого чекати,-
Тут лиш сигаретний дим...
Гниль їдка крізь тихий спокій
Пробирається щораз,
Завмираєш, та все більше
Віддаляєшся від нас.
Без страху німа покора,
Та причину не знайти,
Вже байдуже синє море,
Захід сонця, чи зірки...
Насолода самолюбцям,
Вічну пристрасть на зеро,
Вже нікому не послужить
Серця чорного вино.
Без бездушних поцілунків,
Чи обіймів, дивних слів..
"Не торкай мене щосили!",-
Я зізнатись не зумів..
Стало тяжче, йду ж-бо далі
До прозорості вгорі,
Бо моє тепло їз сталі,-
Не загине на землі.
True or false?
© Copyright: Ник Скай, 2015
Свидетельство о публикации №115042400069
Свидетельство о публикации №115042400069
Рецензии